У цьому кейсі продавець зобов’язався поставити 25 тисяч тон української кукурудзи та пшениці у жовтні 2022 року на базисах CIF Туреччина. 

З 29 жовтня до 2 листопада 2022 року росія призупинила свою участь у Зерновій угоді. У цій ситуації продавець заявив про блокаду зернового коридору та попросив безкоштовно продовжити строк на виконання контракту у звʼязку з цим. Покупець не пішов назустріч продавцю, і товар зрештою не було завантажено у погоджений термін. 

За цих обставин покупець відправив продавця у дефолт через невиконання договору та ініціював арбітраж для відшкодування збитків.  

Основний захист продавця полягав у тому, що форс-мажор звільняє його від відповідальності за це порушення. Арбітражний суд постановив, що форс-мажору не було з наступних причин: 

• Контракти були укладені більш ніж півроку після російського вторгнення. Відтак, продавець взяв на себе ризик затримок і повинен був планувати поставку заздалегідь до періоду відвантаження. 
• Щоб скористатися положенням про форс-мажор, продавець повинен був чітко заявити про форс-мажор. Натомість у своєму листі він просто попросив безкоштовне продовження строку поставки. 
• Продавець не довів, що непоставка була спричинена проблемами з вантажем і труднощами з фрахтуванням суден. 

На цій підставі арбітри присудили нашому турецькому клієнту ~1 300 000 доларів США відшкодування збитків. 

Цей випадок яскраво ілюструє, що перешкоди для виконання контракту можуть розглядатися як форс-мажор, лише якщо вони безпосередньо перешкоджають відвантаженню товару. Простих труднощів (навіть серйозних) буде недостатньо. 

Клієнта представляли партнери Іван Касинюк та Ірина Мороз, а також старший юрист Павло Лебедєв. 

Команда AGA Partners у складі партнерів Ірини Мороз та Івана Касинюка, старших юристів Юрія Беденка та Павла Лебедєва, юристів Анастасії Шевчук та Василя Радецького успішно скасувала арешт морського судна через дев'ять днів після накладення судом заходів забезпечення позову. Зрештою, юридична фірма AGA Partners повернула судновласникам грошові кошти, які були внесені на депозитний рахунок суду.

Старший юрист Юрій Беденко коментує: "Накладення арешту на морське судно, що розглядається в порядку ex parte, може завдати величезних збитків судновласникам. Суди України можуть накласти арешт на морське судно навіть у ситуаціях, коли морська вимога не є очевидною. Саме тому важливо діяти швидко, щоб зменшити збитки судновласника, які можуть бути спричинені арештом".

Після виконання договору купівлі-продажу на базисі CIF між сторонами виник спір щодо сплати демереджа покупцем продавцю, який виник через затримку судна під час розвантаження.

Весь спір стосувався погоди у порту розвантаження. Згідно із загальними правилами розрахунку сталійного часу, такий час рахується в період поганої погоди (дощ, сніг, буря тощо). Позиція покупця полягала в тому, що більшу частину часу в порту розвантаження йшов дощ, який перешкоджав проведенню операцій з розвантаження. Відповідно, підсумкова сума демереджа була досить незначною. У той же час, позиція продавців була протилежною. Вони стверджували, що у відповідний період дощу майже не було, тому весь цей час слід враховувати як сталійний час, збільшуючи розмір демереджу.

На підтримку своїх позицій обидві сторони надали різні докази, в тому числі свідчення працівників порту, метеорологічні звіти, викладення фактів щодо інших суден у відповідний період часу, а також експертні висновки з погоди.

Після тривалого обміну письмовими поданнями між сторонами, трибунал повністю відхилив позов продавця, підтвердивши розрахунки, подані покупцем. В результаті покупцеві довелося заплатити лише одну сьому від суми, яку вимагав продавець.

Команду AGA Partners представляли партнери Іван Касинюк та Ірина Мороз, а також старші юристи Євген Боярський та Дмитро Ізотов.

Керуюча партнерка AGA Partners Амінат Сулейманова виступила в рамках сесії "Стратегії управління ціновою волатильністю та ризиками", присвяченій наступним темам:

• Управління ринковою волатильністю на зернових ринках
• Біржові контракти на зернові деривативи після Чорноморського конфлікту
• Роль позабіржових інструментів

➡Більше деталей

У цій справі український органічний виробник ініціював Лондонський арбітраж із позовом про стягнення боргу за поставлений товар. Від імені покупця AGA Partners оскаржила цей позов як з матеріальних, так і з процесуальних підстав.

Зокрема, наша позиція полягала в тому, що позов продавця має вважатися неприйнятним через несвоєчасну сплату арбітражного депозиту. У відповідь представник продавця стверджував, що їхній клієнт не може переказати кошти в арбітражний інститут Великої Британії через воєнний стан в Україні.

Щоб вирішити цю проблему, арбітражна установа у винятковому порядку дозволила продавцю сплатити арбітражний депозит на банківський рахунок української юридичної особи. Тим не менш, продавець не сплатив арбітражний депозит.

В результаті одноосібний арбітр задовольнив наші заперечення та оголосив позов продавця неприйнятним.

Цей спір вели партнер Іван Касинюк і старший юрист Павло Лебедєв.

Спір виник через три контракти на поставку бразильської сої до Туреччини на умовах CIF. Товар був завантажений з надмірним вмістом вологи та ще більше зіпсувався під час перебування на якірній стоянці в українських водах. Після завершення рейсу інспектори виявили сильний запах, пліснявіння та високу температуру вантажу. Наш клієнт наполягав на переговорах, зробивши кілька безупереджених пропозицій щодо прийняття товару зі знижкою, яка відповідала фактичній якості товару. Не досягнувши мирного рішення, клієнт відмовився оплачувати поставлений товар у зв’язку з його неконтрактною якістю та неповним поданням товаросупровідних документів. Продавець розцінив відмову від оплати як порушення і розірвав контракти. 

В арбітражі продавець стверджував, що якість повинна визначатися під час завантаження, а стан вантажу при розвантаженні не має значення. Згідно з його позицією, різниця в 0,8% у вмісті вологи під час завантаження була лише незначною невідповідністю, яка зазвичай допускається підприємствами комерційної торгівлі. Продавець також стверджував, що він мав право на оплату, оскільки брокер отримав усі необхідні товаросупровідні документи. Цей аргумент був підкріплений твердженням про те, що клієнт втратив право відмовитися від товару, запропонувавши прийняти вантаж зі знижкою. 

Як суд першої інстанції, так і апеляційна комісія постановили, що продавець не мав права на оплату за контрактами, і тому неправомірно розірвав їх. По-перше, вони визначили, що вимога щодо вологості є суттєвою умовою контрактів, а відхилення від максимального ліміту означає їхнє порушення. По-друге, арбітри погодилися з нашою позицією про те, що продавець не надав повний набір договірних товаросупровідних документів і, отже, платіжні зобов’язання за контрактами не наступили. Арбітри не підтримали позицію за якою продавець стверджував, що безупереджені пропозиції клієнта досягнути домовленостей щодо прийняття товару зі знижкою означали втрату його права за контрактом відмовитися від товару.  

На цій підставі суд присудив клієнту відшкодування збитків у розмірі близько 1 мільйона доларів США разом із компенсацією відсотків, судових витрат, арбітражних витрат та витрат на торгового представника. 

Висловлюємо подяку партнерам Івану Касинюку та Ірині Мороз, а також старшому юристу Павлу Лебедєву та юристці Анастасії Шевчук за ведення цього арбітражу. 

AGA Partners успішно представила провідного світового виробника кукурудзяного крохмалю та сиропу в двох інстанціях Лондонського арбітражу проти румунського зернотрейдера. 

У цьому спорі румунський продавець уклав форвардний контракт на продаж великої партії румунської кукурудзи своєму партнеру в Туреччині. 

Для виконання угоди з турецьким клієнтом продавець законтрактував необхідний об’єм товару у своїх постійних постачальників у східній частині Румунії. Однак у серпні 2020 року аграрії цього регіону зіткнулися із спекотною та сухою погодою, що призвело до значного зниження врожайності. Зменшення обсягів зібраного врожаю закономірно спричинило різкий ріст цін на румунську кукурудзу. Через значні коливання ринку ці постачальники вирішили не поставляти зібраний товар продавцю і, натомість, продати його компаніям, які пропонували кращі умови. В результаті продавець не зміг закупити необхідну кількість кукурудзи у своїх постійних постачальників для виконання контракту. 

Турецькому покупцеві нічого не залишалося, як відправити продавця в дефолт та ініціювати арбітраж для відшкодування збитків, завданих підвищенням цін на румунську кукурудзу. 

В арбітражі продавець зайняв позицію, що посуха в Румунії є форс-мажором, який звільняє його від відповідальності за невиконання контракту. На підтвердження цієї позиції продавець надав звіти комісій, які нібито були призначені румунським урядом для встановлення розміру шкоди, завданої посухою. Ці документи зафіксували, що врожай на окремих землях у східній Румунії було майже повністю знищено посушливою погодою. 

Незважаючи на те, що посуха ускладнила виконання контракту, як арбітри першого рівня, так і апеляційна комісія визнали, що подані докази не дозволяють звільнити продавця від відповідальності за непоставку товару. 

У результаті арбітри підтримали нашу позицію та постановили, що продавець несе повну відповідальність за порушення контракту. Арбітри задовольнили всі вимоги, заявлені в арбітражі – відшкодування збитків у розмірі ~700 000 доларів США, проценти на суму боргу та арбітражні витрати. 

Успіху в обох інстанціях арбітражу було досягнуто завдяки злагодженій роботі партнерів Ірини Мороз та Івана Касинюка, а також старших юристів Юрія Гулеватого та Павла Лебедєва. 

Амінат Сулейманова увійшла до ТОП - 15 ефективних менеджерів - партнерів юридичних компаній!
AGA Partners - лідер в практиці "Сімейне право"!

Окрім цього, команда AGA Partners признана в числі провідних компаній в практиках:
Аграрне та земельне право
Міжнародний арбітраж/Міжнародна судова практика
Міжнародна торгівля
Морське право
Приватні клієнти

Вдячні Юридична газета за визнання!
 Детальніше про рейтинг

Зазначене рішення Верховного Суду має прецеденте значення для подальших справ щодо визнання та виконання рішень міжнародних арбітражів в Україні. Зокрема, це стосується справ в сфері поставки агропродуктів відповідно до стандартних контрактів ГАФТА/ФОСФА.

Заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражу ГАФТА щодо стягнення збитків в розмірі 476,000 дол. США була подана ще в 2021 році до Київського апеляційного суду. Розглянувши матеріали справи, Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви нашого клієнта, прийшовши до висновку про відсутність оригіналу контракту. Київський апеляційний суд з посиланням на деякі положення контракту прийшов до висновку, що через те, що сторони не обмінювалися підписаними оригіналами контракту з арбітражним застереженням, а уклали його шляхом обміну електронними скан-копіями, контракт та арбітражне застереження були недійсними.

Не погодившись з таким результатом, наш клієнт подав апеляцію до Верховного Суду. В апеляції наші юристи надали пояснення Верховному Суду, що даний контракт є прикладом однієї з тисячі угод, які укладаються в Україні щоденно стосовно експорту сільськогосподарської продукції. Як і більшість таких угод, контракт в цій справі регулювався англійським правом з арбітражним застереженням про розгляд спорів в арбітражі ГАФТА. Юристи нашої команди пояснили, що за умовами англійського права договір та арбітражна угода можуть бути укладені як у письмовій, так і в електронній формі, а вимоги обміну оригіналами підписаної угоди просто не передбачено. Було зроблено наголос на тому, що українське право також не містить жодних таких формальних вимог, дозволяючи укладати договори та арбітражні угоди шляхом обміну електронними копіями.

Після обміну письмовими документами між сторонами, Верховний Суд підтримав позицію нашого клієнта та скасував рішення Київського апеляційного суду в повному обсязі, визнавши арбітражне рішення ГАФТА та надавши дозвіл на його виконання на території України. В своєму рішенні Верховний Суд зробив посилання на ст. ІІ Нью-Йоркської Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, зазначивши, що:

«Термін «письмова угода» включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або що міститься в обміні листами або телеграмами. Для чинності арбітражного застереження не має значення, оформлене воно як рукописний текст чи з використанням техніки; важливо, аби була дотримана письмова форма».

Ми віримо, що зазначене рішення має велике значення для позитивної судової практики в справах про визнання та виконання арбітражних рішень. Рішення Верховного Суду підтвердило гарантії сторін контракту щодо експорту сільськогосподарської продукції щодо можливості виконання рішення арбітражу навіть за умови, коли контракт був укладений за допомогою електронних засобів, без обміну підписаними оригіналами.

З рішенням Верховного Суду можна ознайомитись за посиланням.

Команду AGA Partners представляли партнери Іван Касинюк та Ірина Мороз, старші юристи Дмитро Коваль та Олена Сібірцева, а також юрист Дмитро Ізотов.

Спір виник з контракту на продаж 7 тис. тон української продовольчої пшениці на умовах поставки CIF Marmara. Поки продавець завантажував судно в українському порту Херсон, сюрвейер покупця відбирав зразки товару та встановив, що його якість не відповідає договірній. Враховуючи ці проблеми з вантажем, клієнт відмовився здійснювати оплату проти сертифікату сюрвейера продавця, який показував повну відповідність товару погодженій специфікації. У відповідь продавець розірвав договір у зв’язку з відмовою покупця оплачувати товар.

Після того як продавець почав арбітраж, покупець виявив, що дата коносамента не відповідає звітам його сюрвейера про хід завантаження судна. Проте представники продавця заперечували проти неправильної дати завантаження у коносаменті. Натомість, вони надали довідку агента судна про те, що товар був завантажений в контрактний строк. Крім того, продавець стверджував, що в будь-якому випадку для покупця було занадто пізно порушувати це питання в арбітражі майже через рік після виникнення спору.

Зрештою, арбітри підтримали нашу позицію на тій підставі, що дата коносамента справді суперечила поданим доказам, хоч вони були і непрямими. Трибунал визнав непрямі докази достатніми, щоб встановити, що коносамент не був контрактним і продавець неправомірно вимагав оплати за вантаж. Арбітри також зазначили, що покупець мав право оспорювати дату коносамента, оскільки він містив приховані дефекти, які не були помітні на момент їх отримання.

На цій підставі трибунал присудив турецькому покупцеві близько 300 000 доларів США як відшкодування збитків разом із компенсацією арбітражних витрат.

Команду AGA Partners представляли партнери Іван Касинюк та Ірина Мороз, а також старший юрист Павло Лебедєв.

Раді повідомити, що старший юрист AGA Partners Євген Боярський цього семестру виступатиме в якості гостьового викладача курсу «Модельні судові процеси: міжнародний аспект» для студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.