У цьому кейсі продавець зобов’язався поставити 25 тисяч тон української кукурудзи та пшениці у жовтні 2022 року на базисах CIF Туреччина. 

З 29 жовтня до 2 листопада 2022 року росія призупинила свою участь у Зерновій угоді. У цій ситуації продавець заявив про блокаду зернового коридору та попросив безкоштовно продовжити строк на виконання контракту у звʼязку з цим. Покупець не пішов назустріч продавцю, і товар зрештою не було завантажено у погоджений термін. 

За цих обставин покупець відправив продавця у дефолт через невиконання договору та ініціював арбітраж для відшкодування збитків.  

Основний захист продавця полягав у тому, що форс-мажор звільняє його від відповідальності за це порушення. Арбітражний суд постановив, що форс-мажору не було з наступних причин: 

• Контракти були укладені більш ніж півроку після російського вторгнення. Відтак, продавець взяв на себе ризик затримок і повинен був планувати поставку заздалегідь до періоду відвантаження. 
• Щоб скористатися положенням про форс-мажор, продавець повинен був чітко заявити про форс-мажор. Натомість у своєму листі він просто попросив безкоштовне продовження строку поставки. 
• Продавець не довів, що непоставка була спричинена проблемами з вантажем і труднощами з фрахтуванням суден. 

На цій підставі арбітри присудили нашому турецькому клієнту ~1 300 000 доларів США відшкодування збитків. 

Цей випадок яскраво ілюструє, що перешкоди для виконання контракту можуть розглядатися як форс-мажор, лише якщо вони безпосередньо перешкоджають відвантаженню товару. Простих труднощів (навіть серйозних) буде недостатньо. 

Клієнта представляли партнери Іван Касинюк та Ірина Мороз, а також старший юрист Павло Лебедєв.